Небесні координати. Видимий рух Сонця і Місяця.
В астрономії відомі кілька систем небесних координат — горизонтальна, перша і друга екваторіальні. Для визначення координат зір найчастіше застосовують другу екваторіальну систему координат. Вона має дві координати.
Схилення δ — кутова відстань світила від небесного екватора. Воно змінюється в межах ± 90° і вважається додатним на північ від екватора і від’ємним на південь.
Пряме піднесення — а відлічують по дузі небесного екватора від точки весняного рівнодення ¡ проти годинникової стрілки, якщо дивитися з Північного полюса. Воно змінюється в межах від 0° до 360° і називаються так тому, що зорі на небесному екваторі сходять (і заходять) у порядку зростання їх прямого піднесення...
Див. також Вивчення рухомої карти зоряного неба
| 
